Життєдайне виробництво (БІО - ЕКО - Органіка) в Ф/Г "КОСТІВ" www.organic.co.ua

ЖИТТЄДАЙНЕ (БІО - ЕКО - Органічне) ВИРОБНИЦТВО  – назва, яка об'єднає всіх виробників продукції, чистої від хімії

Наші Сайти:

http://organic.co.ua/

http://tuca.com.ua/ovochi-krupy-zernovi/fg-kostiv

 Вирощування (продукції для дієтичного, дитячого харчування, лікування харчуванням):  ОВОЧІВ (картопля, морква, ст. буряки, петрушка, капуста, селера, пастернак тощо), ЗЕРНОВИХ (оз. пшениця, яр. ячмінь, гречка, овес, вико-овес), ТРАВ (конюшина, пажитниця багатоквіткова), рослин на зелені добрива (для  Ж.В.) (гірчиця біла, конюшина, вика, вико-овес).                                                      Препарати для захисту рослин життєдайним способом.

Найціннішою особливістю рослинництва є здатність рослин - "зе­лених фабрик" - використовувати сонячну енергію і синтезувати в процесі фотосинтезу біологічно цінні речовини з необмежених енер­гетичних і сировинних ресурсів природного середовища (сонячна радіація, вуглекислий газ, азот, вода тощо). Саме ця властивість зеле­них рослин і визначає їх основоположне місце не тільки у харчовій піраміді живої природи, а й у житті людського суспільства.

Теперішні продуктивні технології (виробництва із використанням отрутохімікатів) досягли критичних меж у та­ких напрямках:

    екологічному – забруднюють навколишнє природне середовище, продукцію і придушують природні механізми саморегуляції

    енергетичному - надмірний ріст затрат не поновлюваної енергії на кожну додаткову одиницю продукції; і це в час із енергетичними проблемами в Україні і світі.

     урожайному - подальше збільшення доз добрив, пестицидів тощо приводить до пригнічення росту куль­турних рослин і ґрунтових організмів, знижує стійкість агрофітоце­нозів до стресів, для деяких культур досягнуто максимуму урожай­ності. Життєдайної продукції витрачається менше ніж звичайної на одиницю приросту живої маси. Це завдяки відсутності шкідливих речовин, які призводять до зменшення засвоєння корисних. 

Ці протиріччя переважно техногенної інтенсифікації рослинництва особливо гостро проявились в останні 15-20 років. Перехід до сівозмін з короткою ротацією і монокультури, висівання генетично одно­рідних сортів і гібридів, застосування високих доз пести­цидів і добрив, переущільнення ґрунтів тощо спричинили забруднення природ­ного середовища отруйними речовинами, збільшили вітрову і водну ерозію ґрунтів, значно зменшили видове розмаїття корисного рослинного і тваринного світу. При посилених (інтенсивних) технологіях різко зростає ймовірність масо­вого ураження посівів хворобами і шкідниками, виникає реальна не­безпека для здоров'я людини, йде руйнація природного середовища.

   Основне протиріччя сучасного с. г. виробництва обумовлено одно­стороннім підходом до його продуктивності. Рослини, що використо­вують необмежені і природно безпечні ресурси сонячної енергії при сучасних посилених (продуктивних, інтенсивних) виробництвах виявились енергомарнотратними,  вимагаючи всезростаючих затрат не поновлювальної енергії для одержання кожної додаткової одиниці продукції. І це при тому, що ще падає гумус. А природа ж існувала і існує і буде існувати (коли людина не помішає) і без штучного до внесення  використовуючи лише природну ресурси. Мало того постійно розвивалася і примножувалася (у вигляді зростаючої товщини гумусового шару, кількості гумусу вираженого у %). А при продуктивних (посилених, інтенсивних) виробництвах (в даний час та починаючи від останніх ≈ 50 років гумус постійно падає. 

С. г. виробництво стало основним забруднювачем природного середовища, виникли пробле­ми з чистотою вирощеної продукції. Тому останнім часом значна ува­га приділяється життєдайним технологіям, що передбачають повернення до життя продуктивних процесів - через життєдайність.     Життєдайне виробництво забезпечує вирощування життєдайно – чистої продукції, сприяє оздо­ровленню навколишнього природного середовища.

     В Україні пропонуються різні варіанти життєдайного виробництва, тому трапляються такі назви як "біологічне рослинництво", органічне, екологіч­не, альтернативне, і т.д. А також поруч із назвою «рослинництво» можна зустріти і «землеробство». У різних країнах існують деякі термінологічні відмінності при визначенні назв життєдайного виробництва. Наприклад, назва "органічне виробництво" офіційно прийнятий в англомовних країнах Європейського Союзу (ЄС) та США. Еквівалентним терміном у Франції, Італії, Португалії та країнах Бенілюксу є "біологічне землеробство", а в Данії, Німеччині та іспаномовних країнах - "екологічне землеробство" (хоча для маркування продукції в Німеччині використовують знак «БІО» - при тому що землеробство в них екологічне хоча має бути виробництво), а в Австрії: БІО – органічне вирощування при "екологічному землеробстві", а знак використовують «БІО» я думаю використали 3 назви бо не знають яку вибрати. Отже в Україні – природно повинна бути своя назва, яка повинна підкреслювати Українськість виробу (виробництва), і не потрібно блукати в нетрях чужини. Виробникам і споживачам при називанні життєдайно – чистої продукції – потрібно позбутись іншомовних зайд набравшись перш за все поваги до себе і всього свого – Українського. Ця назва повинна походити від українських слів, які виплекані народом в мові протягом тисячоліть, які несуть в собі дух традицій Українського народу. Такою назвою є життєдайне виробництво адже складається вона із Українських слів життє і дайний. Ці слова пронизані глибоким багато тисячолітнім змістом.

 ЖИТТЄ(… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «життя»).ТЛУМАЧИТЬСЯ.  Слово середнього роду – це свідчить про те що воно має глибоке багато тисячолітнє коріння.

Життєдайний тлумачиться як (потрібний, необхідний для життя, який дає життя).

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого,

А серце б’ється – о жива,

Як їх почуєш!..

Знать од Бога

І голос той і ті слова

Ідуть меж люди!

                                                                                             Т. Г. Шевченко

     Землеробство – це наука, яка вивчає наукові основи і практичні заходи по регулюванню умов життя рос­лин та підвищенню родючості ґрунту відповідним об­робітком його, правильним чергуванням культур у сі­возміні тощо, причому вивчаються не всі заходи, а лише загальні, тобто ті, які застосовують при виро­щуванні всіх сільськогосподарських культур. Спе­цифічні ж особливості агротехніки окремих культур є предметом окремих дисциплін – рослинництва, лу­ківництва, лісівництва, плодівництва, овочівництва та їн.

     Рослинництво одна з основних галузей сільськогосподарського виробництва. Рослинництво – це наука, яка вивчає біологічні, морфологічні особливості, різноманітні види, форми і сорти польових куль­тур, а також технологію їх вирощування, для отримання  сталих і якісних урожаїв при найменших затратах праці і коштів.

     Отже землеробство і рослинництво це лише складові сільськогосподарського виробництва, а не власне сільськогосподарське виробництво. Тому ці назви не відображають суті того на, що вони направлені. Оскільки життєдайне с.-г. виробництво — поняття широке і включає не лише земле­робство як основу сільського господарювання, і рослинництво, як одну із най головніших галузей с. г. виробництва, а й також, овочівництво, плодівництво, тваринництво, луківництво тощо. А так, як для вжитку людей потрібні не лише с.-г. продукти харчування, але і  ін., то назва повинна бути всеохоплююча, об'єднати собою лісове господарство, рибну галузь, зби­рання дарів лісу (ягоди, гриби, горіхи), лікарських трав, виробництва тканин із природної сировини та одягу з них тощо, переробну промисловість тощо. Тому ця назва повинна бути - життєдайне виробництво.

     Життєдайне виробництво виключає  можливість застосуван­ня агрохімікатів (синтетичних пестицидів та добрив).

    Щодо понять органічний, біологічний, екологічний, альтернативний, біодинамічний то суть, яка стоїть за ними у нас і закордоном у певних поняттях є різною, в окремих збігається.  

     Є багато плутанини, як втому, що несуть за собою назви, так і в тому, що із  собою несуть (тлумачать) ці назви.

     За собою (зміст, суть, наповнення поняття) полягає втому, що життєдайне виробництво виключає  можливість застосуван­ня агрохімікатів (синтетичних пестицидів та добрив). Продукція вироблена життєдайно повинна містити виключно природне наповнення. Наприклад, у тваринницьких господарствах, які працюють на засадах життєдайного виробництва, заборонене використання добавок і гормональних препаратів для стимулювання приросту, а також антибіотиків. Здійснюється суворий контроль виробництва на всіх його стадіях: дотримання чистоти кормів, землі, води та багатьох інших правил. Це дозволяє вирощувати здорових тварин, які дають чисте м'ясо та молоко, шкіру та хутро. До речі, життєдайне молоко — чистий білок, надзвичайно поживний продукт, основа дитячого та дієтичного харчування.

     Із собою (тлумачити) назва повинна, нести зміст, який якомога більше повинен відповідати суті наповнення. Назва не повинна вводити в блуд споживачів, а сама собою має підкреслювати (відокремлювати із посеред інших) суть поняття, на яке вона направлена. Най більше цьому відповідає назва -  життєдайне виробництво.

     Наприклад с.-г. виробник вирощує продукцію із використанням органічних добрив і застосовує  при цьому хімічний захист. 1) Продавець життєдайної продукції (при назві її органічна)  пропонуючи свою продукцію вище згаданому виробникові отримає відповідь «в мене теж органічна», хоча вище згаданий виробник при захисті  рослин використовував хімічні препарати.

2) Почувши, що на життєдайну (при назві її органічна) продукцію йде більший попит, вище згаданий виробник, із добрими намірами продаватиме її, як життєдайну, використовуючи при цьому хімічний захист  рослин.

     Така неправильна позиція вище згаданого виробника пов’язана із тим, що в агрохімії існує органічна система удобрення, яку плутають із вирощуванням культур. Крім органічної система удобрення є органо-мінеральна і мінеральна система удобрення рослин. Система удобрення культур в сівозміні – план розміщення добрив між культурами сівозміни із встановленням їх видів, форм і найбільш ефективних доз під кожну культуру, складений на одну ротацію сівозміни. А система удобрення в господарстві – комплекс організаційно - господарських і агротехнічних заходів із накопичення і раціонального застосування органічних і мінеральних добрив та засобів хімічної меліорації з врахуванням конкретних грунтово кліматичних і економічних умов. Тобто система удобрення це частина агрохімії, а агрохімія це лише «гвинтик» виробництва (складова його), а не власне виробництво.  

     В життєдайному виробництві із вище названих систем удобрення  застосовують лише органічну систему удобрення. 

    Отже в життєдайному виробництві система удобрення це комплекс організаційно - господарських і агротехнічних заходів із нагромадження і раціонального застосування органічних добрив та засобів меліорації з врахуванням конкретних грунтово кліматичних і економічних умов. Але це ще не життєдайне  вирощування культур!

     Практика маркування молочних біопродуктів у нашій країні (біойогурти, біомолоко, біокефір тощо) не дозволяє використовувати термін БІО для визначення життєдайного статусу продукту і може вкрай заплутати споживача.    

      Термін "екологічно чистий продукт" та його аналоги "вирощено в екологічно чистій зоні", "екологічно чисто" вживаються деякими українськими виробниками у маркуванні їхніх продуктів, але таке декларування в нашій країні є мало переконливим, адже не має під собою законодавчої основи. Як це законодавчо закріплено в Німеччині чи Данії.

      За визначенням міжнародної організації ГМЕМ (GЕN) (Глобальна Мережа Екологічного Маркування), екологічно чистою вважається продукція, яка протягом усього життєвого циклу не завдає шкоди здоров'ю людини та навколишньому природному середовищу. Ця продукція може вирощуватись і із використанням отрутохімікатів так і без них.

      Отже для споживання повинні використовуватись життєдайно – чисті і в гіршому випадку екологічно – чисті продукти. Але в дійсності окрім вище перелічених існують так звані хімічно перенасичені продукти. В яких вміст небезпечних речовин перевищує гранично допустимі норми. Нажаль кількість хімічно перенасичених продуктів тепер переважає над  життєдайно – чистими і екологічно – чистими. Такі продукти несуть загрозу для здоров’я людей. Це підтверджує ту дійсність, що люди молодших поколінь, які харчуються не якісними продуктами є на багато слабшими від людей старших поколінь і особливо від людей, які живуть у селах і харчувалися кращими продуктами.

      Безумовно, безпека споживання є важливим фактором для споживачів. Важливим, але недостатнім. Адже екологічно чисті продукти, які не несуть ризиків живим організмам, можуть не бути життєдайно цінними. Наприклад, харчові продукти, корми для тварин тощо. Споживачу ж необхідно бути впевненим, що їжа, одежа, білизна та інша продукція має оздоровлюючі властивості для підтримки життєдіяльності та поповнення енергетичного балансу.

      Екологічний стан навколишнього середовища суттєво впливає на здоров'я людини і всіх живих істот, а з точки зору споживача надає можливість у тій чи іншій мірі реалізувати своє право на здорове довкілля. Рівень екологічної чистоти наших сіл, міст та селищ, житла та нежитлових приміщень є показником ефективності екологічної політики.

      Отож, екологічно чисті продукти пов'язані для споживача з безпекою їх вживання, а життєдайні продукти – також із оздоровчими властивостями.

Самі ж назви, якими назване життєдайне виробництво в різних країнах по різному перекладаються, тлумачаться так:

[ ] – ПЕРЕКЛАД, ( ) – ТЛУМАЧЕННЯ.

біологічний [біос – життя; логос - наука]. Із слів, які входять в слово біологічний можна зрозуміти, що йдеться про науку про життя, життєву науку. Ці слова на даний час використані для науки біологія.

органічний [органон – орган], тлумачиться як (який стосується живої природи; який утворився із залишків тваринних, рослинних організмів), але генетично модифіковані організми теж стосуються живої природи і теж створені із органіки (ДНК), але категорично заборонені в життєдайному виробництві. Оскільки під час свого створення зазнали втручання в свій геном людиною, а не природою.

екологічний, [екос – середовище; логос - наука]. Але середовище може бути чисте так і забруднене. Тому і не відомо, яке виробництво буде матися на увазі при такій назві.

     Поняття альтернативне [альтернус – поперемінний; альтер – один з двох] виробництво включає в себе як звичайне виробництво (мінімалізація, виробництво із використанням прямого посіву, виробництво із використанням контурно – меліоративного землеробства тощо) так і життєдайне виробництво. Тобто виробництво альтернативне існуючому (звичайному, традиційному, інтенсивному). 

      Життєдайний тлумачиться як (потрібний, необхідний для життя, який дає життя). Тобто повністю відповідає поставленій нами цілі – виростити продукцію кількісний і якісний склад якої буде створений речовинами, які  створені природою протягом еволюції, а не людської хімічно - генної революції.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову,

Пильно й ненастанно

Політь бур’ян чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить Вам,

Хоч і живе своїм життям

                                                                                                         М. Рильський

    Життєдайна продукція підчас виробництва спирається на природні процеси, що сприяє  створенню життєдайно цінного продукту. Дбайливий господар підтримує ріст росли і тварин, як велить цього природа (вирощує врожай на природному добриві, знищує шкідників за допомогою вивірених часом методів, які передаються з по­коління у покоління). Тоді морква пахне морквою, молочні та м'ясні продукти мають природні властивості і притаманний смак, а хліб – свій «хлібний дух». А головне, такі продукти більш корисні для людини, несуть енергію, відповідають природній гармонії всього живого на землі.        

      Будуючи свою діяльність у гармонії з природою, частиною якої вона є, природа завжди віддячить за повагу до неї людині.

     Досвід життєдайного виробництва, нагромаджений в різних країнах світу, доводить не тільки можливість, а й високу ефективність виробництва життєдайної продукції у сучасних умовах. Так звані життєдайні методи виробництва дозволяють отримувати насамперед якісні врожаї, покращувати екологію. Шлях життєдайного виробництва веде людину до підвищення якості та тривалості життя у гармонії з природним середовищем. Тоді можна не боятися викупати дитину у річці чи ставку, або напоїти у водоймі тварин, чисте повітря не залишить шкідливих речовин у легенях будь-якої живої істоти, а їжа не буде приправлена залишками отрутохімікатів (пестицидів [пестіс – зараза, чума; ціде - вбивати] (не вже людина себе вважає заразою і чи потібно її вбивати – залишками отрутохімікатів?)) (акарицидів, антикоагулянтів, антирезистентів, антрактантів, нематоцидів, афіцидів, інсектицидів, інсекто – акарицидів, молюскоцидів, фунгіцидів, родентицидів, репелентів, стерилентів, суперфедантів, феромонів, екдізонів, овіцидів, ларвіцидів, гербіцидів, протруйників), десикантів, регуляторів росту рослин та інших шкідливих хімічних утворень.

      Багато із людей  скажуть: «в нас немає часу на вирощування життєдайно – чистої продукції не вміємо і можемо виростити її», «та ми і так багато вже наїлися хімії», «немає життєдайно – чистої продукції», «вона є, але не в нас», «таку продукцію неможливо виростити», «чим знищити жука», «вона, але не в нас», «вона є закордоном».   Але такі відповіді не забезпечать їх від нанесення шкоди власним організмам залишками отрутохімікатів вжитих із їжею. І, що най сумніше від таких недолуго – байдужих відповідей батьків, а відтак і бездіяльності найбільше страждають діти, які в силу обставин не усвідомлюють якій не безпеці піддають себе харчуючись із маминих «ласкавих рук» – прихваленою небезпечною їжею.

Ціна життєдайних продукті, як правило, перевищує ціни традиційних аналогів. Пам'ятаймо, що високоякісний про­дукт не може бути дешевим.

          Все більше людей в Україні прагнуть здорового способу життя, у тому числі - здорового харчування, покращення екології. Зростає ступінь інформованості та грамотності споживачів, рівень їх вимог, а разом з тим збільшується побоювання купувати сумнівні й ризиковані продукти. Таким чином, доступ до життєдайних продуктів, розуміння їх спе­цифіки та довіра до системи виробництва вхо­дить у коло інтересів українських споживачів. Цей інтерес підсилюється прискоренням темпів інтеграції України до європейської та міжнародної спільноти із власним життєдайним виробництвом, яке у нас має найбільші можливості у світі. Адже у нас найбільше для цього можливостей: сприятливий клімат, роботящий народ, найкращі у світі ґрунти.

Любіть Україну

Усні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

                                                                                                                                                         В. Сосюра

      Здоров'я людини та природи - взаємопов'язані цінності земного іс­нування. Тож життєдайна гармонія шириться в Україні і світі.

      Надання консультацій із життєдайного вирощування рослин.  Життєдайне впорядкування території (садки , городи, подвір'я тощо).